Особливості відпочинку на укр-курорті!

Отож, ми на вітчизняному курорті у 2016-му! Наслухані "ой-кань" від знайомих, ще при пам'яті від давніх поїздок на українське море, одержимі стереотипами про наш відпочинок, але все таки поїхали, при чому влилися у образ укртуриста за всіма критеріями! Потяг, сумки, база, комплексне харчування!

Наша подорож не зовсім типічна: сезон у Кілійському районі офіційно починається лиш завтра. А ми вже у Приморському, Одеської області, спостерігаємо, як дофарбовують паркани та розставляють столики у кафе в очікуванні туристів. Як воно відпочивати в Україні у 2016-ому? Чи змінилось все зараз, у 2021??? Ми точно більше не поїдемо перевіряти)))

Сподіваюся, що наші суб'єктивні враження вам допоможуть прийняти правильне рішення.

Впринципі, все, що очікували від Приморського і що воно було здатне нам дати - ми отримали.)))) одного тижня відпочинку в українському курортному селищі чи містечку - більш, ніж з головою! А два- надто забагато.

Варто відпочивати у цьому селищі чи ні? За власні гроші ми у 21 столітті не погодимось. Для тих, хто шукає тут Європу і навіть Коблево чи Затоку- тут її немає. Зате тут є природній затишок, спокій, морська ідилія +мінімальні недешеві розваги, вже трохи піднабридлі атракціони, футбольні, баскетбольні майданчики і озера.

Будьте свідомі, куди ви їдете і що обираєте. Ціни,щоправда, як у Європі!! Піца 120 грн у 2016-му!, порція пельменів - 40 грн. 4 морозива -100 грн. А на фото трохи смішних назв, дизайну совдепії і боротьби минулого та сучасного. У селі багато баз відпочинку, назви класичні для минулої епохи: полярон,глобус,маяк,жемчужина і т.ін. ми поселились у тому ж контексті: меліоратор.

Не переборщіть, коли збираєтесь за враженнями з ефектом «ВАУ». Навіть якщо вартість номеру у вашому супер-пупер готелі = 100 уо за добу. Вистачить схопити і доброго і поганого, там за парканом. Ми не пошкодували про поїздку, скоріш отримали легке розчарування, що така дійсність ще існує і люди від неї щасливі. Навколо фон – російського шансону та попси, у їдальні,кафе, маршрутці, готелі, лунапарку - ВСЮДИ. Українська – не звучить тут, на вітчизняному курорті.

Подекуди завищена самооцінка у тих, хто забезпечує туристам відпочинок. А це породжує дисбаланс між цінами та якістю послуги. І не бажання змінюватись, ставати культурнішими, переосмислювати пріорітети, йти в ногу з часом.

Ми не балувані, але достатньо мудрі, щоб приймати будь-що і за це платити. Отже!!! Відпочивати на вітчизняному курорті можна, за умови дотримання 4 важливих правил:

1. бути свідомим того, куди ти їдеш. (Не шукати Греції чи Чорногорії на Одещині чи в Миколаєві, інакше злися на дурну голову,яка тебе сюди затягла, а не на вітчизняні реалії провінцій ).

2. максимально абстрагуватися від людського фактору, бо єдине, що дошкулятиме на чудових, ще не засмічених туристами, романтичних курортних просторах - це розбіжність між вашим уявленням якісного відпочинку і розумінням тих, з ким вам доведеться пересікатись на пункті призначення.( сусіди, адміністратор готелю і т.д).

3. пам'ятайте, що все має свою ціну і обирайте так, щоб вам не було шкода витрачених грошей на неочікувано не такий готель, вино, екскурсію, розвагу, їжу... Не все в переліку погане, може ви просто помилилися у виборі!? Там навчилися обманювати туристів,то ж навчіться це помічати.))

4. Старайтесь платити за виконану послугу, а не авансом. Тоді завжди є шанс змінити свій вибір.

До речі, думка про те,що південь багатий на добре натуральне вино - хибна. Звісно, туристам пропонують на розлив і в пляшках все, що ллється. Але у переважній більшості це заводські порошкові вина. Продавці Божаться, що натуральні. А який турист не повірить в казку на морі?))) Взагалі у Приморському виноградників немає, про цю таємницю місцеві мовчать. Роблять домашнє вино для себе, звсім трішки.

Тут вже оцінили всі можливості інтернету. Тиряють картинки і створюють банери з назвами своїх баз відпочинку. А потім бац! А лагуна то крадєная! )))

А взагалі тут переважно розташовані літні домики і котеджі. Від економ до люксів. Останні від 500 грн і вище з особи з 3-разовим харчуванням.

А тепер - як ми поселялись, і цей сценарій може очікувати вас!

Ледве розуміючи українською, ЩО САМЕ ми замовляли і почувши, що ми тут вперше, адміністраторка, що була дуже схожою на домоуправітєльніцу з «Карлсона», намагалась нам «втюхати» у номер, який мені відверто не сподобався. Він був абсолютно не схожим із тим, що на фото в інтернеті. Не буду уточнювати нюанси, адже в кожного з нас є власні потреби і бачення відпочинку. Тож пані непривітно відповіла: нікакіє ви нє перші! (Це її авторський переклад слова "вперше".) і ще зазначила,что всьо «занятоуже». Але ми туристи хоч і культурні, та з характером!)) поспілкувалися з директоркою Софьєй Івановной, привітною жіночкою і в нашому розпорядженні було на вибір кілька номерів! Обрали чудовий, хоч і тісненький котедж на доглянутій території, зі зручностями, терасою, словом ми, галицька сім’я, задоволені))

Відпочивати у Приморському 2 тижні – надто складно і одноманітно. Тому ми вирушили на екскурсію у Вилково, або як ще його називають – українською Венецією.

Місто, в якому ми побували, змусило замислитись:як ми живемо і чи цінуємо те,що маємо. У Вилково 80% міста на воді. Лише в центрі 2 вулиці на суші: із ринком, автовокзалом, магазинами, поліклінікою.( хоч старші люди пригадують і показують місця, де до 70- их і школа і дім культури,церква теж були на воді). Тут не міряються машинами, хоча "крутіші" їх мають. Зате на домашньому причалі у господарів є човен-авто, човен-велосипед (так вони жартують з простіших плавзасобів). Бо без них ти не виживеш.

Наче вилка, русла Дунаю, а з них - ще кілька каналів, які тут називають єриками, ділять місто на острівки. На цих горбиках живуть люди. І добре, якщо при хаті вистачило місця на город. Переважно городи в людей в глибині русел, куди човнами пиляють щодня. Місцеві виживають за рахунок городини, полуниці, винограду та риби. Дівчата тут носять підбори! Бо де не де є кладки і місточки, якими можна обійти !квартал. На острівках навіть корів тримають. Жінки плавають двічі на день, щоб подоїти)) Чесно кажучи відчуття від побаченого перепліталися: захоплення українською венецією, і якесь приховане співчуття ( тут досі у багатьох кварталах живуть без газу, світла і те,що для нас є сенсорною кнопкою, для них непроста справа.)

Хоча впевнені: вони почуваються щасливими і гордяться своєю географічною особливістю. Скажу однозначно: не їдьте сюди із масовою екскурсією, хоч ви все побачите, почуєте та не відчуєте цих маленьких нюансів та побуту, з яких складається справжнє життя.. Це як гуляти центром Львова у групі з екскурсоводом, який розкаже історію, або погуляти з львівським товаришем закавулками. .Ми познайомились з місцевим старовіром ( так він себе називає - нащадком корінних липован) Віктором, і побували там, де бувають щодня тутешні і не заходять туристи.

Скоро цей чоловік зможе приймати туристів ( добудовує спеціально хату в глибині русла, а тут вигідніше поселятись у місцевих ( прибл.120 грн з особи). На островках є бази, дорожчі мінімум вдвічі. Усі хати роблять з очерету - тут його повно, натуральний матеріал дозволяє охолоджуватись влітку і грітись взимку - ми протестували))) а ззовні і не скажеш,бо оздоблюють вони свої хати, як всі ми. І ще тут повно різної риби. Просто хлюпає з води на очах у всіх, сом, дунайський оселедець,РІЗНА! Для рибалок тут рай, який впускає туристів з травня до листопада! Ну і місцеве вино- новак. Справа в тому, що через брак місця на суші, тут садять виноград і полуницю щільно поруч. Тому вино має легкий запах тандему. Більше такого ви ніде не спробуєте. У кожному дворі висить напис: "Вино". І знаєте,як це розшифровують у цьому місці? Вот И Наша Остановка!!))) тут вартує зупинитися на 2 дні!

це Вилкове,дєтка!!!))